Корисна інформація
Університет необмежених можливостей
Студентам Університету «Україна» пропонуються різні види активного та корисного проведення вільного часу. Під час збору-походу «Козацькими шляхами» та вишколів «Студентської організації українських скаутів» («СОУС») у літніх наметових таборах вчаться готувати їжу на вогнищі, піклуватись про себе та оточуючих, беруть участь у спортивних змаганнях та творчих заходах. Зимові канікули проводяться у Карпатах з обов’язковим відвідуванням історичних пам’яток. Фізично можна загартуватися у сходженні та спуску з гори Говерла, туристичній подорожі на байдарках різними маршрутами по річках Рось та Снов.
Я відверто впевнена, що моїм вихованцям дуже пощастило! Той різновид відпочинку, який їм пропонується від Університету «Україна» – це цілий калейдоскоп активного та корисного проведення вільного часу. Хоча, повинна зізнатися, що ніколи не ставила за мету організацію суто відпочинку, це завжди було поєднання з навчанням чомусь новенькому або мало соціальне забарвлення.
Наприклад, зимові канікули ми вже 10 років поспіль проводимо в «серці» України – Карпатах. А де ж іще? Тут навколо столітні смереки, рипучий від морозу сніг під ногами, місцевий колорит, парка лазня і, найголовніше, стрімкі спуски гірськолижників та сноубордистів! Це досить важка праця – навчитись управляти лижами або бордом. І успіху тут можна досягти лише завдяки здоровій впертості і силі духу. Дослухатись мудрих порад тренера або когось зі старшокурсників, хто точно пам’ятає, як воно – бути «чайником». А коли вже сам спускаєшся вдруге або втретє – відчуваєш себе десь на вершині, якщо не всесвіту, то хоча б України!
Під час поїздки ми обов’язково відвідуємо всі історичні пам’ятки, до яких можемо добратись. Це озеро Синевир, Замок Паланок, Мукачеве – всі музеї та виставки, які на той час там працюють. Важливо навіть під час відпочинку виховувати у молоді любов та захоплення історичною бувальщиною та здобутками наших предків. Це ті скарби, яких не знайдеш у підручниках, але можеш доторкнутися до брами стародавнього муру й уявити собі, як на передзамковій площі крокували захисники нашого краю, як витирали очі хустинкою матері, проводжаючи їх у дальню путь, як затамовували подих від хвилювання закохані – чи ж побачаться вони знову…
Крім Замку Паланок ще одним дуже популярним місцем, де бувають наші студенти, є Стара Фортеця у м. Кам’янець-Подільський і Хотинський замок. Відвідавши їх, твоє серце та душу переповнюють почуття гордості та захоплення історією рідної України, її мужніх синів та дочок!
Крім трагічно-чарівного Кам’янця, в ході екскурсії ми насолоджуємось красою, яку створила сама природа – печера Атлантида. Спорядившись усім приладдям для спелеологічної мандрівки в нетрі землі, під наглядом професіоналів розпочинається наша екстремальна екскурсія. Ту красу, яку відкриває кожному кристалічна печера, не можна описати словами, це якраз ті речі, які треба бачити! Екскурсія проходить у жартівливому тоні, але збагачена важливою інформацію про формування печер, їх різновиди, роль людини у збереженні й охороні цих див природи. Так що всі, хто пройшов це випробування в суцільній темряві, в компанії з сонними кажанчиками десь 5-6 годин у печері – якраз і знаходяться десь там, на вершині, поряд із вищезгаданими лижниками та бордистами.
Ну, якщо вже вдруге зайшла мова про вершину, час зупинитися на цій історії. Виховання і самовиховання особистості – ось які процеси відбуваються з молодою людиною під час сходження на найвищу українську вершину – г. Говерла. Я як вихователь просто обожнюю цей захід. Саме під час подолання 34 км сходження та спуску на гору особисто бачиш, як на твоїх очах міняється людина, вчиться отримувати задоволення від того, що не сам «пхається» на вершину, а подає руку, підставляє плече, терпляче чекає, поки його «змучений» колега по підйому відпочине, набереться сил, а потім знову бере за руку і поряд вони крокують до омріяної вершини! Багато волонтерів, активістів і скаутів прийшли до нас саме після цієї поїздки. З Києва студенти їдуть просто як натовп молоді, що вирішила разом «потусуватись» у Карпатах. А повертаючись, чуєш від них вислови на кшталт: «а пам’ятаєш, як МИ…» або «а коли МИ в Києві побачимось…», «а в чому МИ можемо взяти участь найближчим часом…». Ось воно – МИ! Тепер це не просто тусовка – це колектив однодумців і друзів! Воно й не дивно – умови туристської подорожі завжди сприяють зміцненню стосунків.
Саме тому тільки сходженням на Говерлу ми і не обійшлись. За плечима маємо два туристичних походи по рідних Карпатах. З часу першого походу всі учасники стали справжніми друзями. Хлопці вже давно закінчили університет, але і я, і вони завжди відчуваємо близькість, яку подарувала нам подорож. Радіємо кожній нашій зустрічі, щоразу згадуємо похід і вже запланували на це літо новий маршрут! Другий наш похід проходив у команді зі школярами, які серйозно займаються туризмом за місцем проживання. Скажу чесно – місцями було важко. Але підтримка, порада тренера, а іноді і просто вечір «страшилок» біля багаття – надавали сил. Та і навколишня природа – це могутній донор здоров’я. Краса та велич гірських вершин, цілющі гірські потоки, ягоди, гриби, запашні трави, звірячі сліди на землі, беркути на вершечках смерек, нічний крик пугача – все це і багато іншого оточували нас упродовж подорожі. І, звичайно, найголовніший здобуток – нові друзі! Відтепер – ми, як сім’я. Пройшло три роки і зовсім скоро для школярів, учасників цього походу, в останнє пролунає шкільний дзвоник. Вони виросли, змужніли, але порядними і чесними людьми стали вже давно!
Ще один вид турпоходу, який ми полюбляємо, – водний. Уже двічі пройшли різними маршрутами по р. Рось та по р. Снов. І повірте, що з байдарки зовсім інакше виглядають береги нашого краю. Під час першого походу я була єдиною дівчиною серед парубочого колективу. Вони поводилися чемно та геройськи. Переносили байдарки, важкі речі, не дуже голосно хропіли по-ночах і цілий день, поки гребли, були вдягнені лише у плавки і рятувальні жилети. А вдруге до нас приєдналась ще одна дівчина і наші лицарі турбувались уже про нас двох. Це був приємний час, у нас склались дуже приятельські стосунки, кожен учасник фізично загартувався, навчився премудростям водного туризму (клеїти пробоїни, складати та розбирати байдарку). І навчання це продовжилось і у Києві, щоб скласти скаутську спеціалізацію «водний туризм». Тепер це вже традиція – на початку літа вирушати у водний похід!
І ось під час розповіді ми торкнулись дуже дорогої і навіть особистої для мене теми – скаутський рух. «Знімаю шляпу» і низько вклоняюся перед Великою Людиною – Робертом Баден Пауеллом, засновником скаутського руху. Скільки мудрості, патріотизму, турботи про ближнього, віри в людей і краще майбутнє, прагнення до особистого розвитку та процвітання своєї країни – все це і ще багато прогресивного і по сьогодні викладено у скаутському методі виховання й закладено в 10-ти Скаутських Законах та Обіцянці. Саме тому ми створили і продовжуємо розвивати скаутський рух в університеті. «Студентська організація українських скаутів» або просто «СОУС» об’єднала студентську молодь, школярів та дорослих, які прагнуть жити саме за такими принципами. Ми навчаємо молодь під час патріотичних заходів, соціальних акцій, занять на природі або у приміщенні. Але найбільші навчальні програми та заходи проходять під час збору-походу «Козацькими шляхами» та вишколів у літніх наметових таборах «Витоки». Під час такого активного відпочинку всі учасники вчаться піклуватись про себе та товариша, готувати їжу на вогнищі, беруть участь у спортивних змаганнях, творчих заходах. А специфіка скаутських вишколів обов’язково передбачає навчання «спеціалізацій» та випробування на «звання лісу».
Учасники мають можливість обрати собі навчання за декількома напрямками: «кулінар», «ігротехнік», «спортсмен», «журналіст», «картограф», «будівельник» та інші. Для того, щоб отримати одну з них, треба відвідувати заняття та в кінці здати щось на кшталт іспиту. «Звання лісу» – це круто! «Хитрий лис», «Вовк», «Беркут», але найпопулярніша – «Чорна пантера». Уявіть собі, що треба один день не їсти, наступний – не говорити, а на третій – побудувати на дереві «гніздо» і провести там ніч! Погодьтесь, що це – серйозні випробування. І звичайно, що всі дорослі відповідально ставляться і до вікових, і до психофізичних можливостей майбутньої «пантери». Можна багато розповідати про цей табір та активний відпочинок і навчання скаутів та простіше приєднатися до цього руху, бо вікових обмежень тут немає.
У моїй розповіді згадані найпопулярніші заходи, спрямовані на творчий та активний відпочинок молоді. Але існує ще «День здоров’я», екскурсії по Києву та іншим містам, спартакіади, подорожі вихідного дня, флешмоби, фестивалі та все те, що ми ще придумаємо і, можливо, вже завтра!
Вікторія Дика,
начальник відділу виховної роботи
Університету «Україна»