Відкритий міжнародний університет розвитку людини «УКРАЇНА»
Життя університету
Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+ 380-44-409-27-62
+ 380-44-424-70-08
м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1, каб. 104 Google map
pkuu@vmurol.com.ua
пн-пт 9.00-19.00 сб-нд 9.00-15.00

Волонтери

    Бути волонтером – круто!

     

    Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» – один із наймолодших вищих навчальних закладів у нашій державі, створений рішенням Київської міської ради 7 травня 1999 року за участю Київської міської державної адміністрації. Він надає вищу освіту всім бажаючим, у тому числі молоді з особливими потребами, через впровадження новітніх освітніх технологій. Та для студентів університет схожий на велетенський табір відпочинку. Це я зрозуміла, щойно почала там вчитися. Тому що крім навчання тут існує Студентське самоврядування, яке займається організацією різноманітних акцій, концертів, фестивалів, поїздок, що допомагають людям виразити себе як особистість. Тут я зрозуміла, що означає дружба, братерство, взаємоповага. Студенти саме цього університету мені показали, що допомагати людям, які дійсно цього потребують, це доволі приємно, а іноді навіть і весело.

    Навчаючись в Університеті «Україна», я дізналася, що існують такі люди, як волонтери. А чи багато ви знаєте про цей суспільний рух?

    Декілька хвилин історії.

    Існує припущення, що волонтерський рух виник на Заході, а першими волонтерами були самаритяни, які приходили на допомогу всім, хто цього потребував. Але всі вважають 1859-ий роком народження волонтерства як суспільного руху. З чого ж це почалося? Відомий французький письменник-журналіст Анрі Дюран був дуже вражений наслідками кривавої битви під Сольферіно. Саме після цього він запропонував створити організацію Червоний Хрест, що працювала б на волонтерських засадах і мала б на меті надання першої медичної допомоги полоненим та пораненим. Вочевидь Анрі Дюран навіть не здогадувався, що його принципами будуть керуватися і в ХХІ столітті в усьому світі. На цьому підгрунті почали створюватися перші волонтерські організації, а після закінчення Першої світової війни в Європі з’явилися люди, здатні допомагати постраждалим у війні. На сьогодні засновано Координаційний комітет міжнародної волонтерської служби під егідою ЮНЕСКО зі штаб-квартирою у Парижі.

    Осіб, які працювали у цій сфері, називали громадськими діячами, аль-труїстами, доброчинцями, добровольцями тощо. Але часи змінювалися, змінювалася і назва, тож зараз таких людей ми називаємо волонтерами.

    Отже, звернувшись до історії, ми можемо зробити деякі висновки: волонтери – це люди, які працюють на добровільних засадах у сиротинцях, притулках, школах-інтернатах і будинках для літніх людей; вони доглядають хворих та допомагають старшим людям. Згідно із Загальною декларацією волонтерів, яку було прийнято на 11 Конгресі Міжнародної Асоціації Волонтерів 14 вересня 1990 року в Парижі, волонтерська діяльність розглядається як інструмент соціального, культурного, економічного та екологічного розвитку. А в Законі України «Про соціальні послуги» поняття «волонтер» трактується як фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер.

    Усе більше і більше людей у сучасному світі виявляють бажання допомагати іншим, доглядати за хворими та немічними. В основному в цьому беруть участь діти та підлітки.

    Що ж спонукає людей на те, що вони жертвують свої сили та вільний час на неоплачувану працю?

    Для підлітків головною причиною участі у волонтерській діяльності є можливість самоутвердитися в очах однолітків, батьків, учителів; бажання знайти нових друзів; можливість спілкування з однолітками; можливість набути нових навичок і знань та проведення власного дозвілля. Професійна кваліфікація волонтерів-підлітків звичайно досить низька, проте вони володіють іншими якостями та здібностями, можуть працювати за методикою «рівний-рівному», тому ця категорія є незамінною у практичній діяльності. Але також у ролі волонтерів часто виступають професіонали (особливо це характерно для країн Західної Європи, на сьогодні такі тенденції поширюються і в Україні), які вбачають свої переваги в цій діяльності.

    В університеті волонтерська діяльність почала розвиватися з 1999 року завдяки Вікторії Андріївні Дикій. Саме вона почала займатися організацією різного роду акцій. Ось я і вирішила взяти інтерв’ю у начальника відділу виховної роботи Дикої Вікторії Андріївни.

     

    - Як довго ви займаєтесь волонтерською діяльністю? І з чого все починалося?

    - Моя волонтерська діяльність почалася з роботи у Соціальній службі для молоді з 1995 року. А 9 років тому почалася моя праця саме в Університеті «Україна».

    - А які саме акції вам найбільше запамяталися і де ви ще проявили себе в якості волонтера?

    - Усі акції по-своєму цікаві. Одна з перших була присвячена темі ВІЛ/СНІДу. Потім була теоретична та практична підготовка під час участі у зборі-поході скаутських та волонтерських організацій «Козацькими шляхами», що полягала в обміні досвідом, знаннями та просто спілкуванні між волонтерами. Але й без акцій, присвячених охороні навколишнього світу, не обійтись. Студенти нашого університету організували благодійну акцію «Ялинка милосердя», яка дозволила матеріально допомагати різним дитячим будинкам та лікарням. Невдовзі у нас з’явилася можливість відвідувати діток з відділу ВІЛ-інфікованих лікарні «Охматдит». Перший візит до них відбувся 19 грудня на День Миколая. Волонтерам зі студентського самоврядування настільки сподобалось працювати з ними, що вони вирішили не припиняти відвідувати цих чудових дітей і щомісяця проводити навчально-розважальні програми.

    - Якими якостями, на вашу думку, повинен володіти волонтер?

    - Насамперед це загальнолюдські якості. Але якими б найкращими якостями не володіла людина, їй буде важко без вогника в душі. Також людина повинна бути підготовленою до цієї справи морально.

    - А що ви думаєте про тих, хто має негативне ставлення до волонтерства?

    - Волонтерами стають люди, які мають чим поділитися. Я не маю на увазі матеріально, а саме душевно. Волонтери нашого університету дарують дітям насамперед моральну підтримку, увагу, посмішки, чудовий настрій. Люди, які негативно до цього ставляться, не мають чим поділитися з навколишнім світом. Їм нічого віддати. Чесно кажучи, мені їх шкода.

    - Які у вас плани на найближче майбутнє?

    - По-перше, ми будемо продовжувати відвідувати дітей у «Охматдиті». Зокрема, на день матері наші волонтери вже готують цікаву програму. По-друге, за нами також залишається проведення екологічних акцій у Святошинському районі. І ще, в мене давно вже з’явилася ідея серйозно взятися за дитячі майданчики цього ж району. Я вважаю неприпустимим те, що діти, граючись, знаходять недопалки та інше сміття, залишене там. Саме цією проблемою я збираюсь зайнятися найближчим часом.

    Доволі цікавим було спілкування з Вікторією Андрієвною, але я не обмежилася лише цією інформацією. Думаю, не буде зайвим поспілкуватися з самими волонтерами Студентського самоврядування.

    Президент Студентського самоврядування Університету «Україна» Ніна Гаєвська:

    - Я почала займатися волонтерством з 13 років. Найяскравіше в моїй уяві закарбувалися акції, присвячені Дню молоді. Також у моєму здобутку участь у благодійній акції «Серце до серця» та відвідування дітей з відділення ВІЛ-інфікованих у лікарні «Охматдит». На мою думку, справжній волонтер не повинен думати про власну вигоду, бути життєрадісним, веселим, чуйним та мати добре серце.

    Волонтер Тетяна:

    - Волонтерською діяльністю займаюся вже три роки. Все починалося з Соціальної служби, потім брала участь у благодійній акції «Серце до серця», а зараз відвідую ВІЛ-інфікованих діточок у лікарні «Охматдит». Волонтерство дуже захоплює тим, що є можливість безкорисливо допомагати людям, які цього потребують, а також спілкування з людьми та нові знайомства. Я отримую задоволення від того, що, наприклад, ВІЛ-інфіковані дітки отримують маленьку радість у вигляді уваги з боку волонтерів. На мою думку волонтер – це людина, безмежно добра та співчутлива, весела та захоплююча, а також сильна духовно.

    Волонтер Вова:

    - Про волонтерську діяльність дізнався відразу, як вступив до університету, від студентського адміністратора. Задоволений тим, що університет дає можливість допомагати ближнім та дарувати їм посмішки. Зокрема, я намагаюся піклуватися з інвалідами, відвідувати ВІЛ-інфікованих дітей у лікарні «Охматдит», брав участь в акції «Юнь Києва запрошує». Єдиною нагородою я вважаю посмішки та розуміння того, що людина відчуває себе не одинокою, а радісною та щасливою. До того ж, волонтерська діяльність – це майже заповідь Божа, в якій йдеться про необхідність допомагати людям, які цього потребують. Я дуже люблю присвячувати свій час дітям з лікарні «Охматдит». Взагалі-то, все починалося з «Ялинки милосердя». Спочатку було складно, адже діти не завжди радісно нас сприймали, їх обличчя були похмурими. Але з кожним нашим приїздом діти раділи все більше і більше. Ми почали бачити реальні результати нашої праці. А ще ми помітили, що один хлопчина, а його звати Вадим, відвідує всі наші заходи. Він радіє нашим зустрічам, активно бере участь і з нетерпінням чекає на наступні. Нещодавно ми дізналися, що в нього скоро день народження, і президент студентського самоврядування Ніна Гаєвська запропонувала зробити йому подарунок: влаштувати похід до розважального комплексу, де його серце наповниться теплом, душа радістю, а на обличчі буде сяяти посмішка. Цю ідею беззаперечно підтримала наша волонтерська група.

    Студентський волонтерський рух в Університеті «Україна» розвивається. До нього долучається все більше і більше людей, організовується багато соціальних акцій. Студенти радо підтримують мету університету – надати освіту всім без винятку, незалежно від фізичних чи матеріальних можливостей. У нашому університеті навчається багато студентів із обмеженими фізичними можливостями і волонтери усіми силами намагаються допомагати їм як морально, так і фізично, влаштовуючи безліч цікавих та корисних подій.

    Студенти Університету «Україна» не сприймають волонтерську працю як гру для людей, яким нічим зайнятися. Вони серйозно та свідомо підходять до цього процесу, тому і результати їх діяльності відчутні. І ми на практиці вже знаємо, що волонтер – це людина, яка має:

    Волю,

    Оптимізм,

    Лабільність,

    Оригінальність,

    Натхнення,

    Турботливість,

    Емпатію,

    Розум.

    Матеріал підготувала Ірина Єцкало

     


     

    Волонтерський корпус студентського самоврядування Університету "Україна" посідає провідну позицію серед ВНЗ Києва та України, беручи участь у заходах зі збору коштів, допомозі в організації проектів, спрямованих на допомогу дітям у дитячих будинках, лікарнях та інших закладах. Ми збираємо кошти, одяг та речі, які забезпечують гігієну, постійно здаємо кров (4 рази на рік здає кожен студент із числа волонтерів-донорів крові). Ми це робимо на волонтерських засадах! Ніхто нам за це не платить! Єдине, що нам дають – це подяки та Їжу=)

    Траплялися випадки, коли нашу роботу розцінювали як безкоштовну робочу силу! З такими ми розірвали робочі стосунки. Для обізнаності колег та студентів, які з нами співпрацюють та запрошують до співпраці, просимо ознайомитись із визначенням "Волонтер" за посиланням:

    https://uk.wikipedia.org/…/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D…

    Ми не примушуємо волонтерів працювати – вони дають згоду добровільно! У цьому і полягає сутність людини, яку назвали «ВОЛОНТЕР».

     

    З повагою,

    президент студентського самоврядування

    Перехрест Роман


    Вінницькі волонтери

    Психолог – це людина з активною життєвою позицією

    Форум волонтерів (2014)

    Форум волонтерів Вінниччини (2013)

     + Программа I-ого форуму волонтерів України

     

    Закарпатські волонтери

    Волонтерська робота студентів Карпатського інституту підприємництва (2012)

     

    Київські волонтери

    "Не забудь привітати!" (2013) 

     

    Мелітопольські волонтери                     

    Мобілізація громадян з метою подолання конфліктів (26 жовтня 2016 року)

    Коли посміхаються зірки (2003)

     

    Миколаївські волонтери

    Всеукраїнський форум взаємодії та розвитку (5 березня 2017 року)

    Фестиваль волонтерів "Добрі серця" (5 грудня 2016 року)

    Міжнародний день волонтерів (4 грудня 2016 року)

     

     

    Полтавський інститут економіки і права

    Форум волонтерiв, який пройшов у Полтавi, зiбрав усiх тих, хто не байдужий до чужої бiди (25 лютого 2016 року)

    Допомогти так легко! (15 листопада 2015 року)

    Волонтерство: співпраця з координатором уповноваженого з дотримання прав людини в Полтавській області та Харківським інститутом соціальних досліджень (2014)

    Щорічна конференція молодіжного лідерства (2013)

     

    Рівненські волонтери

    Стартував соціальний проект "Розвиток волонтерського руху для роботи з різними категоріями населення" (Рівне - 2010)